 |
| 49.З дитинства, робота учнів 8-А та 8-Б класу школи м.Калуша |
| З дитинства: щастя. Минав день, другий І я росла, не підозрюючи про те, Що я не розумію щастя. Й не мала, але знайшла: У квітці лісовій, У дереві життя, У голубому небі, У зеленій росі, У цьому дні. Лаврись Олеся (8-А клас) З дитинства: казка Це час, повитий казкою Казка – наше життя, Таке цікаве і сповнене загадковістю. Але кожну казку перериває реальність. Реальність, яка заставляє жити по-іншому, Діяти по-іншому, Мислити по-іншому, Інакше сприймати світ. А як хочеться повернути час назад. Повернутися у казку. Кузів Христина (8-А клас) З дитинства: сніг Я пам’ятаю сніг, який він був рожевий, Коли на нього ввечері світило сонце. Як хороше було у ньому гратися щодня І як швидко чомусь приходила весна… Та щозими приходить мій чарівний світ. І знову все починається, як безкінечна казка. І жаль, що дитинство закінчується, й усі багатства Переходять до інших. Мельникова Юлія (8-А клас) З дитинства: сніг Я не можу передати це відчуття, Коли на тебе падає перша сніжинка. Ти усміхаєшся, ти радієш і думаєш: Нарешті прийшла зима. Усі веселі. На землі вже по коліна снігу. Ти стрибаєш у нього Немов у воду. І ти радієш, що ти живеш. Хромей Андрій (8-Б клас) З дитинства: небо Я дивилася у вікно І бачила небо і хмари над собою Вони були різної форми. Куди повіє вітер, туди вони і попливуть. Я дивилась на них і дивувалась: Небо – воно таке, таке… Таке величне. Закриваю вікно і згадую про нього. Клим Ірина (8-Б клас) З дитинства: краплинки щастя Я люблю дощ у літній вечір, Простий, сліпий і лагідний. Блищить десь у траві поміж стежками, Якими часто босоніж біжу. І так ласкаво усміхається хмаринка, І їх багато у небі десь взялось. Неначе сипле дощ краплинки щастя На мене й на стежки мої. Приймич Зоряна (8-Б клас) З дитинства: сім’я Сім’я завжди з тобою, Сім’я в біді допоможе, Сім’я і в щасті за тебе порадіє Сім’я – це куди завжди можна прийти І знати, що тебе там прихистять. Сім’я наче сонце в небі Тебе зігріє завжди Андришак Микола (8-Б клас) З дитинства: дружба У кожного дружба різна: У когось приємна У когось не дуже. Хтось знаходить друзів А хтось втрачає. Дружба нам завжди приносить Якісь сюрпризи. Але дружба вічна Вона буде завжди і всюди Без неї неможливо жити. Данкевич Христина (8-В клас) |
| 14. Сценарій "Антидот", Липовська Люба, м.Калуш, театр "Любарт" |
| Дійові особи: Елібе Хмарочос — шеф, бос, 30-35років Мірка — ударник Маха — соло гітара Доза Електроза — клавіші Нінель Пікало — флейта (Підвал, андеґраунд. Велика лампа. На стінах постери, плакати… тощо, безпорядок, розкладені інструменти) Мірка (Дуже молода, подерті джинси, сидить за ударною установою б`є в барабани) Трах-брах по головах, трах барабах-бах-бах по усіх головах трам-барабам-бабам… Отак вам усім: тобі, тобі і тобі… (перелічує). Щоб знали, як на Мірку наїжджати. Мірка недисциплінована, Мірка безвідповідальна, Мірка така, Мірка сяка… во-во (б`є) отримуйте, бач як усі заспівали, як треба то в ноту в`їхати не можуть, а тут всі в один голос, Мірка їм більмо в їхніх гарненьких очах…бах-тарабах усіх кіз та по рогах… Що, думаєте Мірка наймолодша то її можна осідлати і їздити до-схочу, а от вам ба-бах, (змучується) і то було би за що, кіпіш піднімати, ну запізнилася раз-другий на репетицію…ну… (Заходить Маха) |
| 13.Виховна година на тему «Повір у себе», Рудік Ірина,гімназія ім.О.Партицького,м.Жидачів |
| Мета: переконати учнів у шкідливості куріння, викликати негативне ставлення до цієї згубної звички, пропагувати здоровий спосіб життя та переконувати учнів в можливості досягнення ними успіху без куріння і вживання алкоголю, в можливості подолання стресу способом виховання віри у свої безмежні можливості, спрямовувати духовний розвиток. Ідея: Якщо хочеш вдосконалити світ - вдоскональ себе, аби бути гідним досконалого світу. Нотатки щодо ідеї виховної години: Віра в людину, віра у себе… Це ті ключові слова, з яких, на мою думку, необхідно починати будь-який виховний процес. Виховання є непростою справою, але такою, що завжди приносить свої плоди. |
| 48. Темрява коріння нашого майбутнього, Блага Ліда. гімназія,м.Жидачів, від 13 до 17 років |
| Яка гидота брати у легені дим, Самі себе ми убиваємо отрутою. Життя – це все, ми ж робимо нічим, Вперед ступати крок за кроком над прірвою, що у кінці, Так марнувати рок за роком, З цигаркою і пляшкою в руці. Дивитись в небо і не знати, Що сонце світить ясно там. А лиш палити і вливати у себе сотні – тисяч грам. Шукати, де б і з ким хильнути, І «покурити» по душам, В кінці під лавкою заснути, І вже нічого не відчути, А вранці з рота перегар. І під очима темні кола. Та, шкода, брате, ти не зрозумів, Для тебе – це не кока – кола, А втрата мрій і згуба днів. І знову день новий почався, І знову ти палити йдеш. І п’єш, і п’єш, і п’єш… І губиш свою долю знов і знову. Не розуміючи бухим мою промову. Що це суцільна є отрута, Це не Ротару, й не Червона рута. Таке брудне, і сіре є життя. А може ж бути світле майбуття? Тому, благаю, зупинись! Й погані звички ти всі викидай, Й до Бога в Церкву поспішай, Він допоможе і підкаже, Й дорогу дальшу у житті покаже. |
| 47. Про дитинство, Ковалець Вероніка, від 7 до 12 років,м.Жидачів |
| Дитинство – це найкраще, що може бути у людини. Дитинство –це казки, мрії, надії. Дитинство – це чарівна пісня, що ллється здаля. Дитинство – це вся моя сім’я. Багато дітей хочуть ще в дитинстві Дорослими стати. А я от не хочу, я хочу маленькою себе залишати. Доросле життя – це широка ріка, У яку заходиш, а виходу нема. Зазвичай – це турботи, діти, робота. Я не хочу дорослою бути. Дивно комусь, і сміється з того. А мені хочеться в колисочці лежати, Разом з бабусею книжечку читати. З мамою і татом ходити гуляти. Ну а з братом: сваритись, миритись, а далі… А далі дурниці. Не хочу дорослою я бути! Дорослим ти завжди встигнеш побути, А от дитинства хвилини на жальне вернути! |
| 46.Есе, Клімович Світлана.м.Миколаїв.від 17 до 24 років |
| Ми живемо в 21-ому столітті, в якому питання здоров’я займає чи не найважливішу позицію. Трапляються різноманітні ситуації, коли людина, втративши життєві сили, не здатна повернути минуле. Ми говоримо про те, як треба берегти своє здоров’я, та не бережемо. Молодь часто вживає алкоголь, наркотики, палить цигарки, йде на небезпечні зв’язки тощо. Про це можна говорити багато, але я хочу розповісти про людину, яка для багатьох може стати прекрасним прикладом для наслідування. Його звати Олег. Одного дня під час медогляду лікарі винесли хлопчику жахливий вирок – порок серця. Маленький хлопчик ріс і разом з ним росла ідея боротись з хворобою і взагалі з усім, що може зашкодити його здоров’ю. Саме тому Олег почав займатись спортом, східною боротьбою, слідкувати за правильним і корисним харчуванням і пропагувати здоровий спосіб життя. Все це дуже вплинуло на хлопця. Він став сильною, красивою і, головне, здоровою людиною. З його слів мені відомо, що такі ж ідеали здорового способу життя він виховуватиме у своїх дітях. Скоро ми одружимось і дуже сподіваємось, що наші нащадки нестимуть цю ідею по життєвому шляху. Адже дійсно, можна гарно і цивілізовано проводити вільний час, відвідувати цікаві і корисні заняття, вести здоровий спосіб життя і бути здоровим і щасливим. |
| 45. Вірш, Клімович Світлана,м.Миколаїв. від 17 до 24 років |
| Ось так страждаєм, так бідкуєм. Хтось винний в наших же гріхах. І голосу навкруг не чуєм, Не бачим всесвіту в сльозах. Моя позиція простенька – Здоров’я треба берегти. Спочатку тато й ніжна ненька Мають цю місію нести. А потім сам займись собою, Йди до щасливої мети. Не в’янь від зла – цвіти весною, Бо щастя лиш здоров’я може принести. |
| 44. вірш.Клімович Світлана. м.Миколаїв. від 17 до 24 років |
| У всіх віках, у всіх століттях Здоров’я славилось завжди. І кожен у коханих дітях Плекав бажання зберегти. І кров жагучу й розум добрий, Енергію, що надихає на дива. Я і не знаю, як час злобний Пандори ящик відкрива. Беззахисні ми в цьому світі, Лилось – «людини тут король». Підкорим всесвіт у зеніті, Та не відкрить природи нам пароль |
| 43.Захист прав дитини,Мостапенко Ксенія.м.Суми.від 13 до 17 років |
| Дуже багато думок на тему сім′ї та дитинства. Але у наш час захист прав дітей являє собою досить велику проблему, основою якої є так звані «діти вулиць», які практично позбавлені дитинства. Тому темою своєї роботи я обрала саме «Захит прав дитини» . Дитинство-це невід′ємна частина образу життя та культури будь якого окремо взятого народу та людства в цілому. Починаючи з народження, на психічний та фізичний розвиток дитини впливає соціальне середовище, в якому вона на даний момент знаходиться. Радянське суспільство було дуже здивоване, коли у 80-ті роки дізналось про існування безпритульних. У наш час їх вже сотні…тисячі… А все через що? Через батьківську безвідповідальність, оточення, та умови розвитку дітей. Багато підлітків опиняються на вулиці навіть при живих батьках… Найчастіше це діти алкоголиків, наркоманів, або батьків, які не розуміють і не хочуть зрозуміти своїх чад. Трапляється також, що все заходить настільки далеко що перебування вдома загрожує навіть дитячому життю. На жаль боротися з цим безпосередньо ми ще не можемо, і якщо батьки вчасно не прийдуть до тями, то в кращому випадку їх діти опиняться у дитячих будинках, у гіршому ж…. навіть не хочется про це думати. Жахлива родина, негативне відношення однолітків, змушує підлітка шукати способів самореалізації, які іноді, на жаль, призводять до страшних наслідків… наркоманія, побирання, дитячий алкоголізм. А щоб цього запобігти, дитина повинна чітко знати свої права, для цього було б доречно провести такі заходи: - ЗМІ повинно організувати регулярнее висвітлення данної проблеми на телебаченні, радіо, у газетах; - долучити до обговорення проблеми громадянські організації; - покращити систему відпочинку підлітків, збільшити кількість гуртків, секцій, позакласних заходів; - покращити мережу реабілітаційних закладів для неповнолітніх з різними вадами. Діти та молодь - це наше майбутнє, це гарант стабільності нашого світу. І тим не менше ми являємося свідками несправедливого ставлення до нас - підлітків. Нам ще бракує життєвого досвіду з цим боротися, Але йдемо до цього, ми будемо вчитися на своїх помилках, дізнаватися про свої права, і не дозволимо цьому світу змінитися на гірше, адже майбутнє в наших руках, і тільки від нас залежить, яке життя ми проживемо, і який слід залишимо на цій планеті. Я дуже хочу щоб у цьому світі люди почали прислухатися не тільки до себе, а ще й до нас, хай ще не зовсім досвічених, але все ж чогось вартих жителів нашої гарної та безмежної Землі. І ми разом будемо боротися і відстоювати свої - дитячі права, будемо відстоювати майбутнє нашої прекрасної України! |
| 42.Без ангела. Ключківська Христина,м.Львів.від 13 до 17 років |
| Помер твій ангел -ти одна в кімнаті, Вже не зігріє душу той холодний чай, Ти просто плачеш - сліз не вистачає: А хто вгадає де тепер твій рай? Під монотонність стуку сліз об рами Ти відраховуєш частотність власних мрій, Колись і десь – таке було і з нами, Ти розбиваєш Всесвіт об граніт. Ти просто хочеш як у казці жити... А, може, й снити, й марити нараз. В тобі так мало подихів лишилось, А ти втрачаєш їх на сотні фраз... Ти хто? Заблудла пташка з антисвіту, А, може, літо, що заблукане в стежках, Чи вітер, той сирітка вітер, Що все самотній нудить у степах...? Помер твій ангел -ти одна в вікні, І холод огортає твої плечі, і губи вже чомусь німі, В твоїх очах сліпотно стогне вечір, А у вухах усе дзвенить оте: ПРОСТИ................... |
| [1] 2 3 4 5 6 ... 20 21 22 23 далі » |
| Розробка сайту Создание сайтов | SQL запитів: 10 | Генерація сторінки: 0.14 сек |
